Головна » Статті » Мої статті |
Як навчити дитину правильно говорити • Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова. • Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини. • Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда. • Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.
Важливі поради від учителя, або таємниці успішного навчання Тільки разом зі школою можливо досягти бажаних результатів у навчанні та вихованні. Вчитель – ваш перший помічник і порадник. Намагайтеся відвідувати всі батьківські збори. Регулярно підтримуйте зв'язок з вчителем, цікавтесь успіхами своєї дитини, радійте, навіть, незначним досягненням. Підтримуйте авторитет вчителя, поважайте думку дитини про вчителя. Ваша підтримка і розуміння – запорука успіхів у навчанні вашої дитини. Здоров’я вашої дитини тримайте під постійним контролем. По можливості допомагайте вчителю в організації заходів, позакласній роботі. Варто прислухатися Дітей вчить те, що їх оточує. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і почувається потрібною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов. Якщо дитину часто критикувати – вона навчиться засуджувати. Якщо дитині часто демонструвати ворожість – вона навчиться битися. Якщо дитину часто хвалити – вона навчиться оцінювати. Якщо дитину часто підбадьорювати – вона навчиться впевненості. Дитина навчиться справедливості, якщо з нею завжди будуть чесні.
Сімейно-побутові педагогічні функції 1. Встановлювати і дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя , практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньосімейні плани. 2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення. 3. Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири. 4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я, розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям, утримувати свою сім'ю. 5. Компетентно й педагогічно грамотно обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей , перша інформація повинна надійти від батьків, а не від компанії. 6. Розвивати і заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію. 7. Бути готовими до прийняття певних «дисциплінарних» рішень щодо обмеження непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими» товаришами
| |
Переглядів: 271 | |
Всього коментарів: 0 | |